Наша психіка важко переносить невизначеність. Особливо, якщо вона пов'язана з небезпекою. Перші вибухи, що пролунали по всій країні 24-го лютого, змінили нашу реальність. Страх невизначеності став на зміну мирному побуту, планам і мріям. Від побачених подій наш мозок почав працювати в режимі стресу. А як ми знаємо, стрес негативно впливає не тільки на психічне здоров’я, але - і на весь організм в цілому. Психіка не може відчувати постійну сильну напругу, і витісняє почуття, які немає часу та місця переживати. Так виникають різного роду психологічні проблеми, з якими не кожній людині під силу самостійно впоратись. Тому ми з Вами сьогодні і зібралися, щоб розширити уявлення про особливості психічного стану здобувачів освіти під час нинішніх реалій сьогодення.
З початку війни кожна людина відчуває цілий спектр
емоцій. Існує популярна теорія американської психологині Елізабет Кюблер Росс
про стадії прийняття втрат та життєвих змін:
З початку війни кожна людина
відчуває цілий спектр емоцій. Існує популярна теорія американської психологині
Елізабет Кюблер Росс про стадії прийняття втрат та життєвих змін:
заперечення,
злість,
торг,
депресія,
прийняття.
Стадії можуть чергуватись по-різному або
проживатись “уперемішку”. Але важливо одне - пройти складний процес прийняття
того, що трапилось і адаптуватись до нового життя. В нормальних, безпечних
умовах дитині 1 класу потрібно на це рік, дітям 5 класу пів – року,
дорослим декілька місяців. Тому, ми з Вами можемо тільки уявити, що
відбувається зараз із дитячою психікою. І завдання дорослих
допомогти школярам сформувати нову картину життя та подолати стрес.
Діти по-різному реагують на нього залежно від індивідуальних якостей і навичок
управління собою. Наприклад: школярі молодших класів не можуть повною мірою пояснити свої
почуття, в той час як дорослі діти можуть точно сказати, що їх турбує і чому
(хоча важливим фактором залишається те, що вони зазвичай не будуть ділитися
цією інформацією з батьками).
У дітей стрес може проявлятися через зміни в поведінці. Загальні зміни
можуть включати:
дратівливість або примхливість,
плач,
пітливість долонь,
втечі,
агресивні або захисні сплески,
відмова від діяльності, яка раніше приносила їм
задоволення,
постійний вираз занепокоєння,
скарги на школу більше ніж зазвичай,
демонстрація несподіваних переляканих реакцій,
занадто велика або занадто мала прихильність до
батьків або вчителя, нервово-рухова поведінка (наприклад, закручування або
розтягнення волосся, жування і смоктання, кусання шкіри та нігтів).
Важливо, що діти можуть реагувати на стрес більш
глобально через:
депресію,
апатію і уникнення,
нав’язливі стани,
надмірну сором'язливість,
надмірне занепокоєння,
«замерзання» в соціальних ситуаціях,
нав'язливим інтересом до предметів, рутини, їжі;
постійного занепокоєнням про те, «що буде далі».
Діти і підлітки також можуть виражати почуття стресу, кажучи негативні речі про себе, про інших або про навколишній світ (наприклад, «я нікому не подобаюся», «я тупий», «немає нічого веселого»). Крім того, може спостерігатися регресивна поведінка, тобто втрата набутих навичок. Наприклад, якщо раніше учень міг розв’язувати складні математичні задачі, то тепер для нього це неможливо.
Важливо!!! Негативні зміни в поведінці майже завжди є чіткою ознакою того, що щось не
так і тому вчитель, має звернути на це увагу.
Методична розробка заняття з елементами тренінгу «Психологічні ресурси
педагога ХХІ століття»
· Методична розробка заняття з елементами тренінгу «Сучасний погляд на
особистість покоління Z»
ППсихологи мають доволі універсальні поради щодо того, як правильно організувати життя під час карантину, аби зберегти психічне і психологічне здоров’я. Дослухатись або не дослухатись до цих порад – обирати Вам!
⇒ Виконуйте рекомендації фахівців щодо збереження здоров’я та профілактики захворювань.
⇒ Зверніть увагу на свій стан (і фізичний, і психологічний).
Чи Ви «у нормі»? Чи можете поліпшити свій стан? Що саме Ви могли б для цього зробити? Чи потрібна Вам допомога? У разі потреби, чи знаєте до кого звернутись?
⇒ Будьте «тут і тепер», у реальному місці, в реальних обставинах. Зосередьтесь, що з Вами відбувається (в тілі, думках)? Проаналізуйте, що посилює тривожний стан, а що – заспокоює.
⇒ Запитайте в себе, що Ви могли б змінити, а що ні. Дійте відповідно до ситуації.
⇒ Продумайте режим дня, складіть чіткий план власних дій (не забувайте включити в цей план дозвілля!) і дотримуйтесь його. Зберігайте повсякденні звички. Це Вас зорганізує й додасть впевненості.
⇒ Їсти і спати краще за звичним графіком. Харчуйтесь регулярно, споживайте здорову їжу. Під час їжі не відволікайтесь. Пийте достатньо води. Стежте за гігієною сну. Висипайтесь!
⇒ Знаходьте час для рухової активності.
⇒ Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Встановіть чіткий інформаційний режим, отримуйте інформацію з надійних офіційних джерел, дозуйте кількість інформації на день, аналізуйте, критично мисліть.
⇒ Проаналізуйте власні потреби і визначте, які із них першочергові, а які – другорядні. Подумайте, як можна їх реалізувати. Дбайте про задоволення своїх першочергових потреб і потреб Ваших близьких! Встановіть баланс між «потрібно» та «хочу».
⇒ Відкоригуйте домашні обов’язки.
⇒ Складіть фінансовий план щодо кризової ситуації. Визначіть, що потрібно купувати насамперед, а що, можливо – пізніше. Лишіть запас на непередбачувані витрати.
⇒ Відмовтеся від тотального контролю ситуації. Це викликає нестабільність та невротизує.
⇒ Організуйте особистісний простір, поважайте простір інших і не порушуйте (кожному із нас, час від часу, потрібно побути «наодинці з собою»). Виділяйте час для себе. В цей час робіть те, що дарує Вам радість, спокій, задоволення, відновлює Ваші ресурси (хобі, медитація, творчість, догляд за собою тощо).
⇒ Піклуйтесь про себе.
Підтримуйте інших та звертайтесь за підтримкою.
⇒ Пам’ятайте про цінності, що є сенсом Вашого життя. Визначте й усвідомте, що у Вашому житті є вагомим, а що не має важливого значення, і вибудовуйте повсякдення згідно з цими пріоритетами.
⇒ Приділяйте увагу своїм емоціям. Намагайтеся не блокувати їх. Важливо розуміти, що з Вами відбувається.
⇒ Не тримайте все у собі. Якщо є змога, діліться своїми думками й емоціями з людьми, які здатні Вас підтримати (добре у таких ситуаціях допомагають і техніки виписування).
⇒ Не відмовляйтеся від спілкування. Комунікація, соціальні зв’язки – це важлива частина життя.
⇒ Шукайте нові можливості: знання, спорт, хобі. «Спіймайте свою хвилю!»
⇒ Знайдіть себе! Карантин – нагода саморозвитку, самоактуалізації. Скористайтесь цією нагодою.
⇒ Радійте навіть незначним досягненням. Будьте вдячними собі та іншим!
⇒ Не намагайтесь докорінно змінити власне життя, живіть у природному для Вас ритмі.
⇒ Пам’ятайте про цілющі властивості гумору: гумор і сміх знижують стрес та напругу. Скористайтесь цим. Загалом, позитивне налаштування досить важливе, як під час карантину, так і в будь-який інший час.
Немає коментарів:
Дописати коментар